|
вівторок, 06.03.2012
понти. в дупу їх хочу стати таким як раніше, адже тоді я був справжнім
зараз шматок пафосу припечений зверхністю, сраний соціофоб ...де ж той чистий я без різного лайна, що так лізе з отворів у тілі.. з вух, носа, з рота я втомився просто від цього всього пафосного лайна. де вірні друзі?
я зрозумів, що попереднє життя, що ззовні, в упаковці виглядає набагато скромніше, в середині насправді цукерка, а не шмат лайна в обгортці кольровій. вірші зникли, щось сталося мене просто перемкнуло.. я боюся втратити останній звязок з собою тим, попереднім, з іншого життя, котрого я зараз так величаю. Сльози, справді, сльози навертаються на очі як згадаю себе минулого. Чисті помисли, щирі слова, думки. жодного пафосу, повсюди оточують вірні, справді вірні друзі. я сумую за собою, і ще сильніше забиває цвях той факт, що як би я не намагався, повернутись назад, стати попереднім неможливо.. проте за чим я ще більше сумую? За неймовірним станом, у момент, коли пишеш вірш. коли рядочки справді йдуть не від розуму, не з мозку, вони пишуться прямо з серця, точно з серця, напряму, з допомогою руки лягають на лист паперу. Боже, як я це любив... де воно? я відчуваю, що вже на межі. потрібна термінова реанімація. скоро. зовсім скоро відпочину. як мені цього не вистачає.
понти. в дупу їх хочу стати таким як раніше, адже тоді я був справжнім зараз шматок пафосу припечений зверхністю, сраний соціофоб ...де ж той чистий я без різного лайна, що так лізе з отворів у тілі.. з вух, носа, з рота я втомився просто від цього всього пафосного лайна. де вірні друзі? я зрозумів, що попереднє життя, що ззовні, в упаковці виглядало набагато скромніше, в середині насправді цукерка, а не шмат лайна в обгортці кольровій. вірші зникли, щось сталося мене просто перемкнуло.. я боюся втратити останній звязок з собою тим, попереднім, з іншого життя, котрого я зараз так величаю. Сльози, справді, сльози навертаються на очі як згадаю себе минулого. Чисті помисли, щирі слова, думки. жодного пафосу, повсюди оточують вірні, справді вірні друзі. я сумую за собою, і ще сильніше забиває цвях той факт, що як би я не намагався, повернутись назад, стати попереднім неможливо.. проте за чим я ще більше сумую? За неймовірним станом, у момент, коли пишеш вірш. коли рядочки справді йдуть не від розуму, не з мозку, вони пишуться прямо з серця, точно з серця, напряму, з допомогою руки лягають на лист паперу. Боже, як я це любив... де воно? я відчуваю, що вже на межі. потрібна термінова реанімація. скоро. зовсім скоро відпочину. як мені цього не вистачає.
четвер, 03.02.2011
Недавно юзав безкраї простори інтернету, і натрапив на цікаву статтю, от вирішив її скопіювати на свій блог, і хоча це можливо дикий баян, але мені пофіг, комусь це точно буде цікаво!
Рекламные войны между всемирно известными брендами явление частое и занимательное. Первопроходцем на этой стезе выступила ещё компания Coca Cola, прибегнув к элементам чёрного пиара и объявив негласную войну своим главным конкурентам - компании Pepsi.
«И от вождения Мередеса можно получать удовольствие».
Несмотря на то, что фразу, расположенную в центре второго билборда, можно считать откровенным оскорблением автомобилей марки Mercedes, в компании решили никак не реагировать на выпад конкурентов и оставили креатив BMW без внимания.
И только компания Audi не смогла пройти мимо очередного «обидного плаката» от BMW.
Бороться с обидчиком в Audi решили его же методом. И, спустя некоторое время, СМИ украсил новый рекламный макет.
«Поздравляем БМВ, которая стала лучшей машиной 2006 г. От шестикратного победителя круглосуточных гонок Le Mans 2000-2006 гг.»
Рекламная война, начатая двумя автомобильными гигантами, дала отличный повод проявить себя креативщикам и других автомобильных концернов.
Надпись на билборде гласила:
Самой лаконичной, удачной и креативной стала реклама автомобилей Bentley, выпущенная в самый разгар рекламной борьбы мировых автогигантов.
Казалось бы, столь понятный и откровенный жест Bentley, в сторону воющих компаний, должен был расставить все точки над I и положить конец автомобильной войне в мире. Ан-нет! Не тут-то было. В 2007 году, компания BMW активизировала свою рекламную мощь с новой силой. Именно в этот период времени, концерн Audi представил миру свою новую разработку - русифицированный GPS-навигатор:
BMW тот час же отреагировало на этот плакат очередным рекламным намёком:
Ни на шаг не отставая от обидчиков, Audi презентовала свой новый автомобиль, снабдив рекламный плакат, провоцирующей надписью: «Твой ход, BMW!»
Нужно ли говорить, что в BMW моментально отреагировали на этот билборд?
«Подумайте еще раз», – предлагают Audi, показывая R8. И тут облом. Спорткаров у БМВ нету.
Ну і під кінець кілька відео:
Тримайте посилання: http://www.gbs.com.ua/ru/company/articles/1025.html
субота, 29.01.2011
Сьогодні 29 Січня 2011 року. Тобто "голуба" команда вже близко року на капітанському мостику нашої Неньки-України! "Долой їх, Давай Україну без донецьких"- скажете ви. І я звичайно повністю подтримаю ці слова, але давайте постараємось зазирнути трохи далі, в майбутнє років етак на п'ять! Знову пройшов рік після чергових президентських виборів, які Янукович з тріском провалив (приблизно так, як Ющенко в далекому 2010)Прийшла до влади нова політична сила, яка в передвиборчій компанії кричала та обцяла, що підніме країну з руїни після голубої напасті (нічого не нагадує?).А інтернет знову кішить рішучим негативом до влади, а люди знову картають себе за невірно відданий голос, а ціни знову продовжують рости,а чиновники як і раніше продовжують красти, і красти, і красти! І що змінилось? Нічого! І нічого не зміниться, бо це закостеніла система, і ти замість того, щоб прийняти активну участь в її руйнуванні, просто поливаєш лайном владу кругом, де тільки здатний: в інтернеті, в компанії друзів, в розмові з сусідами, на роботі, на навчанні! Ти нічого не робиш! Ти не намагаєшся нічого змінити, бо тобі пофіг, бо це не твої проблеми, ти звик, що змінювати має хтось інший, будь хто, але тільки не ти! І можливо ти правий... Сказати чесно, я з кожним днем все більше і більше зневірююсь в самій ідеї, щось змінити. Я просто не бачу можливості для цього, наш народ -- це стадо баранів, куди пастух, туди і табун! Як жаль, що тому пастуху наплювати на своїх овець! І він буде обстригати і обстригати ту коротеньку шерсть, доки все стадо не полисіє... Сумно, але неминуче.
Вірш:
О Ненько-Україно, куди ти котишся?
А зараз кілька відео. Народ, вдумайтесь, це перші обличчя України! Та про яку національну свідомість може бути мова!?
Янукович:
Азаров:
|
Про автора
Закладки:
Улюблене
|
|
||||